Місця

Камбоджа. Варто чи ні?

Камбоджу я хотів відвідати із моменту, як тільки приїхав в Азію. Дуже багато знайомих рекомендували її, а сама назва “Ангкор Ват” навіювала загадковість і цікавість. Не скажу, що поїздка планувалась в деталях, я взагалі прихильник спонтанних подорожей і не туристичних маршрутів, але основний сценарій все ж таки був прописаний.

Десь над Камбоджею

Вилетіли із КЛ ( Куала Лупмур ) із самісінького ранку, тому була чудова можливість помилуватись красивим світанковим небом.

Перед посадкою, я часто спостерігаю на місто де приземляюсь із ілюмінатора.

Це перше знайомство для мене дуже важливе, адже воно допомагає зрозуміти в яку саме країну прилітаю. У випадку із Камбоджею, був здивований відсутністю інфраструктури, як такої.
Доріг практично немає, тільки поодинокі коричневі вимощені транспортом полоски тягнуться посеред зелених джунглів, подекуди різнокольорові будиночки густо розміщені біля мутної річки, т.з “плаваючі села”. Їх особливістю є те, що дістатись до них можна тільки водою, так як із містом вони не сполучені наземним транспортом.

Річковий порт Сієм Ріп

Скільки не шкода!

Ще в літаку видалось дивним, що нас попросили заповнити кучу папірців, які здається так ніхно ніколи і не перевіряє, серед запитань були наприклад: – Чи не болить вас голова? – Чи не нудить?

При вході в аеропорт відразу зустрічає працівник медслужби і інфрачервоним датчиком, перевіряє температуру. Пройшовши цю дивну процедуру нас чекав наступний етап – іміграційна і митна служба, ось тут я почав розуміти, що таке справжня Камбоджа.

Колись мені розказували іноземці, що приїжджаючи в Україну, просто ненавидять митну і іміграційну службу, бо якщо не одна то інша може прямо і нагло вимагати хабар. Я звичайно їм щиро співчував, але не думав що потраплю в схожу ситуацію.

Моєму закордонному паспорту вже 9 років, зрозуміло, що він уже не першої свіжості, але підозри на його нелегальність не було в жодній із 12 відвіданих держав, а от камбоджійській митній службі паспорт здався підозрілим. Митник перевіряв його декілька разів, гортав, переглядав візи, чухав фотографію, одним словом показував, що йому щось не подобається. Ну я, звичайно, був здивований, але ніяких емоцій не показував, очікував що ж буде далі. І тут від нього прозвучало слово “Tips”, я не одразу втямив що він хоче, але після того як він потер пальцями і ще раз нагло сказав “Tips”, стало зрозуміло що не в паспорті справа.

-Скільки? – кажу здивованим голосом.
-Скільки не шкода

Образ Камбоджі почав формуватись одразу після посадки.

Ангкор Ват.

Найвідомішим і найвідвідуванішим місцем Камбоджі є храмовий комплекс Ангкор Ват. Кожного року мільйони туристів із усіх кінців світу приїжджають до руїн найсакральнішого і наймасштабнішого стародавнього міста Азії, яке ледь не ввійшло в список “Сім чудес світу”, пройшовши до півфіналу.

Ангкор Ват

Розміри території вражають – більше ніж 200 км2 на яких розміщуюється декілька храмів та інших сакральних споруд. За дослідженнями археологів в пік розвитку місто населяло півмільйона мешканців, в той час як у Лондоні проживало 50 тис., тобто в 10 раз менше.

Можна з впевненістю сказати, що Камбоджа справила на мене позитивне враження. Це та держава куди однозначно варто поїхати, а може навіть і пожити деякий час.

 

No Comments Found

Залишити коментар